Кошик Добра - Запросила долю на побачення

Запросила долю на побачення
Під вербою де шумить ріка
Принесла вона мені пробачення
Що не завжди доброю була

Налила у чашку трішки світла
І поставила я долі два бокали
Хай розкаже все про наші літа
Чом у гості довго щастя не впускала

Ми сміялись разом потім плакали
Мрії шили з клаптиків весни
Сльози із очей в обох нас капали
Ми любов зуміли вберегти

Запросила долю без образи
Без докорів і без запитань
І впізнала я її відразу
Хоч і бідно вдягнена була на жаль

Я пробачила тобі усі дороги
Що вели мене у самоту
До крові не раз збивала ноги
Потім підіймалась в висоту

Запросила долю на побачення
І тепер я знаю не одна
Бо тепер у нас вже інше бачення
Раз зустрілись значить не спроста

Ой ти доля моя доля рідная
Пригорни мене в свої обійми
Хоч і була ти у мене не завидная
Та любов'ю гріла кожну зиму